Одрі

</a

Хтось відкидає тіні глибокі, хтось – проймається світлом наскрізно. Своєрідна інверсія враження. Хоч… сонце по колу рухається, видозмінюючи лиця несподівано…

 

Наснися мені

спокійна широка ріка,

що тихо плюскоче об берег;

ріка,

що далеко віднесла мій біль,

який розсипається, блідне, стихає.

Мирний шемріт води;

води,

що накрила страждання

тяжким товстим шаром.

Нічого,

лиш мудра ріка

і шепіт її безконечний…

Можна дивитись тупо, можна дивитися крізь час, з пустою усмішкою або з глибокою спустошеністю в очах; дехто сміється, щоб не плакати, дехто плаче, щоб стало легше; хтось мовчить, бо втомився від монологів, хтось – за відсутності поруху думки; мовчання – золото, мовчання – знак згоди, мовчання – стан коми…

Можна любити гроші, можна любити роботу, можна не любити себе, або любити кого не слід; любити їсти цукерки, любити бути почутим, не любити слухати; краса обличчя буває класична, а буває внутрішня; шикарна некраса, геніальна простота; хворе серце, хвора печінка, здоровий глузд, спрага щастя; математика, література, а на фіга воно? На майбутнє;

мудрість повчати, мудрість давати приклад, мудрість бути собою, немудрість повчати, мудрість думати, Чи безглуздя? Дивитись на себе. І це надто голосно.

Найголосніший крик у занімінні; кричать півні на тині; хто багато говорить, той багато грішить. А у кого професія говорити?.. Потреба слова. Потреба друзів. Потреба спокою. Потреба неспокою.

Спи спокійно і будь дитиною. Відшукай гармонію у невидимому просторі і, обійнявши її, намагайся ніколи не відпускати.

 

☺☻                                                                                  

 

Як захід сонця, прекрасний і неповторний…

Ти дивишся крізь час

і зливаєшся з вічністю.

Як захід сонця, недосяжний…

Тебе нема, коли ти є усюди;

ти є завжди,

навіть коли я сплю.

Як захід сонця, дивовижний…

Хто ти?

І звідки ти такий?